Все більше підприємств та некомерційних проектів вдаються до віртуалізації серверних машин як способу економії ресурсів. Віртуальний сервер або VPS (зустрічається також варіант написання VDS) став у цьому плані справжнім відкриттям для всієї галузі IT. Справа в тому, що на одному сервері можна розгорнути цілий парк віртуалів, кратно знижуючи витрати. Компанії більше не потрібно утримувати окрему серверну кімнату з найвищими вимогами до умов середовища. Це дороге задоволення саме собою, не кажучи вже про вартість розміщеного там заліза. Достатньо звичайних настільних ПК або ноутбуків з онлайн-доступом до орендованого VPS https://vps-up.online/, де можна розгорнути майже будь-яке програмне забезпечення.
На перший погляд, така економія має шкодити якості, проте це не так. Звичайно, обсяг пам’яті та обчислювальна потужність VPS поступається показникам цілого фізичного сервера, але більшості малих проектів зовсім не потрібні такі можливості, і віртуалу їм вистачає з головою. Натомість “молодший брат” має високу гнучкість, що дозволяє адаптувати його під різні завдання без необхідності заміни фізичного обладнання.
Отже, підіб’ємо проміжний підсумок – основними перевагами віртуального сервера є:
- Економічна вигідність.
- Високі показники гнучкості.
Які конкретні рішення дозволяють розкрити ці показники повною мірою?
KVM
Kernel-based Virtual Machine або скорочено KVM — по праву є одним із найпопулярніших рішень. Його розробники пішли шляхом апаратної віртуалізації. Тобто програма емулює роботу фізичної машини, на яку користувач може встановити свою операційну систему, будь то BSD, Windows або Linux. У разі розгортання кількох віртуальних машин, KVM бере на себе роль гіпервізора розподілу ресурсів між різними ОС. При цьому програма зводить непереборний бар’єр між віртуальними машинами, а також між усім парком VPS та фізичним сервером, на якому вони розміщені. За рахунок цього досягаються високі показники безпеки інформації, роблячи цей варіант кращим при створенні баз даних.
Однак не можна не згадати і про мінус: KVM чутливий до перевищення ліміту використання ресурсів. Перевантаження викликає помітні “гальма” і без втручання адміністратора може “упустити” сервер зовсім. Втім, це не можна назвати ложкою дьогтю — бочку меду вона не псує. Просто при виборі рішення треба враховувати ці обмеження і не використовувати Kernel-based Virtual Machine для ресурсомістких проектів.
OpenVZ
OpenVZ — вибір проєктів, які потребують масового масштабування. На цьому рішенні варто зупинитися тим, хто чекає на значне зростання свого стартапу в перспективі. Компанії SWSoft Inc., що розробила OpenVZ, пішла шляхом віртуалізації на рівні ОС. Для користувача це означає можливість “плодити” віртуальні сервери в межах фізичних обмежень харда — потужності центрального процесора та меж обсягу пам’яті. Але при цьому рішення обмежує свободу встановлення операційних систем. Справа в тому, що OpenVZ написаний на Лінукс, тому всі віртуальні машини можуть працювати тільки на цій ОС.
Але це не зупиняє користувачів, для яких основною вимогою є швидкодія, оскільки OpenVZ демонструє неперевершені показники швидкості обміну інформацією між віртуальним сервером та фізичним диском. За цим параметром рішення із запасом випереджає як згаданий KVM, так і XEN, мова про який попереду. Крім того, OpenVZ можна встановити на віртуальні сервери, створені на KVM чи XEN. Таким чином, створюючи парк VPS на інших віртуалах, доводячи кількість копій на одному носії до гігантських меж, зменшуючи вартість кожного окремого юніту. Хоча це й вимагає підвищеної потужності фізичного носія, профіт того вартий.
А ось користувачам, для яких важливою є конфіденційність інформації, варто пошукати інші варіанти. В віртуалізації на рівні ОС є неможливість ізолювати дані від адміністратора сервера-носія. Крім того, багато популярних програм для бізнесу (головним чином, пов’язаних з бухгалтерією, економічним плануванням та складським обліком) розроблено під Windows і не мають Лінукс-аналогів.
XEN
XEN — останній учасник нашого огляду, але зовсім не відстає за своїми можливостями. А за популярністю так і зовсім визнаний лідер. Хоча за це, задля справедливості, варто подякувати не якимось особливим перевагам, а тому факту, що кросплатформне рішення поширюється разом з дистрибутивами Linux і для багатьох користувачів віртуальних серверів є варіантом за замовчуванням.
Робота XEN заснована на принципі паравіртуалізації (PV), який відрізняється від апаратної віртуалізації, так і від віртуалізації на рівні ОС. PV не емулює роботу фізичної машини “прикидаючись” сервером, а вносить модифікацію в операційну систему. Це призводить до значної економії ресурсів, але накладає обмеження чисельність парку VPS одному носії. Іншим фактором, що обмежує сферу застосування рішення, є той момент, що далеко не всі ОС піддаються модифікації. Тобто користувач обмежений у своєму виборі операційної системи, а отже, використовуваних прикладних програм.
Крім того, XEN — справжній довгожитель віртуального світу, на якому не одне покоління адміністраторів встигло з’їсти цілий собачий розплідник. Тому рішення демонструє відмінну надійність та стабільність роботи.
Стаття заснована на матеріалі: https://vps-up.online/blog/what-is-the-difference-between-openvz-xen-and-kvm/
