Лічилки — це не тільки цікава розвага для дітей, а й важливий елемент їхнього розвитку. Вони допомагають маленьким діткам запам’ятовувати числа, тренувати увагу і розвивати мову. Лічилки для дітей на українській мові, короткі й веселі, стають невіднятною частиною дитячих ігор, і мають багатий культурний спадок, переданий з покоління в покоління. У цій статті ми розглянемо різноманітні види лічилок для дітей та лічилок для дошкільнят, які дарують дітям радість, сміх і корисні навички.
Народні лічилки
Народні лічилки — це частина культурної спадщини, що передавалася з покоління в покоління. Вони не тільки допомагають дітям навчитись рахувати, але й занурюють їх у чарівний світ українських традицій. Зазвичай ці лічилки супроводжуються веселими рухами та ритмічними віршами, що робить їх не тільки корисними, а й дуже цікавими для малечі.
Одиян,
Другиян,
Тройцан,
Царицан,
П’ятан,
Ладан,
Струкман,
Друкман,
Деревен,
Декус.
По-дноте,
По-двоте,
По-трете,
Репете,
По-п’яте,
Джибайте,
Джибонець,
Воронець,
Струкман,
Друкман,
Деревен,
Декус.
Раз, два — дерева,
Три, чотири — вийшли звірі,
П’ять, шість — пада лист,
Сім, вісім — птахи в лісі,
Дев’ять, десять — це сунички
Підвели червоні личка.
Один, тиридин,
Тройчан, осерчан,
П’ядан, ладан,
Сукман, дукман,
Дивир, дикса,
Циц, Олекса,
За горами,
За лісами
Стоїть бочка
З пирогами.
Раз, два, три —
То жмурити будеш ти!
Тікав заєць через міст,
Довгі вуха, куций хвіст.
А ти далі не втікай,
Рахувати починай.
Раз, два, три —
Вийди ти.
Летів рій бджілок
Зі ста лічилок.
Зійшлися діти,
Давай лічити.
Бо кожна бджілка,
Немов лічилка:
Кого укусить —
Жмурити мусить!
Раз, два, три, чотири,
Мене грамоти учили:
І читать, і писать,
І на конику скакать.
Гулі, гулі —
Такі очі, як моргулі,
Чинки, чинки —
Такі очі, як мисчинки,
Чата, чата —
Такі очі, як горщата.
Сидір, Мидір та Каленик
Та поставили куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
— Ласю-Парасю,
Де була?
— У лісі.
— Що їла?
— Горісі.
— Чим кусала?
— Зубами.
— Куди клала?
— До мами.
Сидить зайчик під липкою,
Сіє муку калиткою.
Ведмідь каже: «На хліб? На хліб?»
Зайчик вушками — тріп та тріп.
Від корча до корча —
Курочка-тасурочка,
Книш-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
Ходить бусол по болоту,
Кличе хлопців на роботу.
Хлопці кажуть: «Не піду!»
Бусол каже: «Заплачу!»
Одноном, подвоном,
Потретьом, моркетом,
Поп’ятом, джигатом,
Джигонець, воронець,
Чепчик, погребенчик.
Лічилки для дітей дошкільного віку
Лічилки для дітей дошкільного віку — це чудовий спосіб поєднати навчання з веселою грою. Вони сприяють розвитку мови, покращують пам’ять і увагу, а також вчать рахувати. Яскраві ритми й прості слова роблять ці лічилки ідеальними для маленьких слухачів, які тільки починають пізнавати навколишній світ.
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Зараз я іду шукать!
Раз, два, три,
чотири, п’ять –
п’ять горобчиків летять,
Раз, два, три, п’ять –
йду четвертого шукать.
Сіла качка на гніздечко,
Золоті несе яєчка.
Скільки їх там, відгадай?
Раз, два, три –
і утікай!
Тікав заєць через міст,
Довгі вуха, куций хвіст.
А ти далі не тікай,
Рахувати починай.
Раз, два, три –
вийди ти.
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь – вийшов князь!
Гулі, гулі –
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки –
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата –
такі очі,
як горщата.
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
Сітка, вітка,
дуб, дубки –
поставали козаки,
Шабельками брязь –
вийди, князь.
Котьо, котьо, котьоло
через море їхало,
золото, срібло везло.
Подоляночко, вставай,
свого перстеня шукай.
– Ласю-Парасю,
Де була?
– У лісі,
– Що їла?
– Горісі,
– Чим кусала?
– Зубами,
– Куди клала?
– До мами.
Бігла лялько
коло ковалька
в семи кожухах,
в трьох капелюхах,
в небо гляділа –
злетіти хотіло.
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три –
то жмурити будеш ти!
– На чому стоїш?
– На камені,
– Що п’єш?
– Квас
– Ану злови нас.
Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.
Біг заєць по льоду,
рвав траву лободу
Що набрав – то в пучок,
мій, мій сірячок.
Найкращі лічилки
Найкращі лічилки — це ті, які не тільки легко запам’ятовуються, а й приносять дітям радість та веселі емоції. Вони можуть бути короткими чи ритмічними, але завжди цікаві для дітей. Ось деякі з таких лічилок, які стали улюбленими в кожному домі.
Раз — метелик,
два — жучок,
три — невтомний павучок,
а чотири — бабка спритна,
п’ять — то сонечко привітне,
шість — потішний світлячок,
сім — то джмелик-дивачок.
Вісім — бджілка-трудівниця,
дев’ять — мушка-танцівниця,
десять — коник-стрибунець.
Тут лічилочці кінець!
Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це – качатко сиве,
це – як жовта слива,
це – брудненький квачик,
це – м’якенький м’ячик,
це – як вовни жменька,
це – кривеньке,
це – сніжок побіг…
Скільки ж їх усіх?
Раз – зайчатко,
Два – курчатко,
Три пухнасті кошенятка
І чотири лисенятка
Разом всі до школи йшли.
По дорозі скарб знайшли:
П’ять цукерок шоколадних,
Шість фігурок мармеладних,
Сім горішків золотих
Вісім ягід лісових
Дев’ять апельсин-цукатів
Десять – я іду шукати!
– Раз-два. Ну й дива!
– Раз-два-три! Ти диви!
– Три-чотири! Говорили!
– Раз-два-тир-чотири-п’ять!
Зранку вчуся рахувать.
Все зраховано навкруг:
Дерева, ріка і крук,
Що на дереві сидить
І кричить мені: “Ур-ра!
Рраз-два-три-чотири –
Кр-ра”.
Чути голоси птахів.
Упізнали співаків?
Раз — ворона,
Два — сорока,
Три — синичка жовтобока.
А чотири — чорний грак.
П’ять — то галасливий шпак.
Шість — маленька трясогузка,
Сім — лелека,
Вісім — гуска.
Дев’ять — качка,
Десять — лебідь.
— Пальчики скінчились в мене…
Допоможете, малята,
Всіх птахів порахувати?
П’ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад
поки трошки заблудили –
сад украли крокодили
(також п’ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять ґав
між заплав
сто сховали балаклав
поміж вод і трав
так старанно заховали
що й самі позабували
хто куди поклав
в двох хлоп’ят
тінь від п’ят
відхиляється назад
де дровітня й склад
раптом: грюк!
що за звук?
по дровітні лізе жук!
шість у нього рук
так п’ятами накивали
що аж тінь повідривали
спереляку десять ґуль
два синці
а тіні – нуль.
Два півники
на току,
дві гусочки
у садку,
дві качечки
на воді,
дві курочки
в лободі.
Дві синички —
дві сестрички
у зеленому гаю,
там і ніжний
соловейко
водить пісеньку
свою.
Скільки всіх?
У Мусія,
У плаксія,
Сорок сім
Сльозин
На віях.
Тридцять
Дев’ять
На лиці
І тринадцять
На руці.
Скільки треба,
Скаже хто,
Щоб сльозин
Було аж сто?
Дивувалася левиця:
– Левенятам щось не спиться.
Перше грало, друге впало,
Третє в полі полювало.
Заховалося четверте,
П’яте сіло сіно дерти.
Шосте сьомого вкусило,
Восьме братиків мирило.
А дев’яте і десяте
Муркотіли біля тата.
Одна маленька дівчинка
Пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
край тину стали в ряд.
Під вітами три квітоньки,
чотири будяки.
Над ними п’ять метеликів
ведуть свої танки.
Шість коників змагаються —
хто вище всіх плигне?
А сім пташок цвірінькають,
вітаючи мене.
До тину між деревами
драбину я припну.
Угору по драбиночці
аж вісім раз ступну.
У мене дев’ять друзів є,
покличу їх мерщій
і десять стиглих яблучок
складу у кошик свій.
Смачних рум’яних яблучок
нам вистачить усім:
я друзям дам по одному,
сама десяте з’їм!
Короткі лічилки
Короткі лічилки — ідеальний варіант для найменших дітей, адже вони швидко запам’ятовуються і дозволяють залучити діток у грі без зайвих труднощів. Лаконічні ритми і яскраві образи цих лічилок допомагають малечі легко засвоїти основи лічби й розвивають їхні навички мовлення.
Федір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки –
на кілочку вийдеш ти.
Первінчики, червінчики,
дзвенять, гримлять кремінчики.
По свіжій травиці,
по чистій водиці.
Там ягоди, горішки,
медок, сахарок.
Мовчок.
Мала баба три сини –
були вони русини:
один ходив до школи,
другий робив підкови,
а третій був розпусняк-
вкрав він в баби капусняк.
Попіл, попіл, попільниця,
а де ж наша зозулиця?
Понад морем літала,
сивим оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
а ти з города втікай.
Ходила квочка біля кілочка,
Водила діток-одноліток.
Дзень, бом, брязь,
Хто виходить в перший клас?
– Попіл, попіл, попільниця,
– А де ж твоя зозулиця?
Попід небом літає,
Сивим оком киває.
Хоч кивай, не кивай,
З цього місця утікай!
Раз, два, три, чотири –
Вийшли звірі,
П’ять, шість – пада лист,
Сім, вісім – птахи в лісі,
Дев’ять, десять – полуниці:
Хто знайде – тому й жмуритися.
П’ять зайчаток вийшли з дому.
Спершу стали по одному,
Потiм – в пари, топчуть снiг,
Хто без пари – геть побiг.
– Раз-два. Ну й дива!
– Раз-два-три! Ти диви!
– Три-чотири! Говорили!
– Раз-два-тир-чотири-п’ять!
Зранку вчуся рахувать.
Все зраховано навкруг:
Дерева, ріка і крук,
Що на дереві сидить
І кричить мені: “Ур-ра!
Рраз-два-три-чотири –
Кр-ра”.
Павлику-равлику
вистав роги
на чотири стоги.
Тобі два, мені два –
поділимось обидва.
Їхала карета,
Дзвоном дзвонить.
Вийшла панi,
Лiчить конi:
Раз, два, три, вийди ти.
Летіла лелека,
Летіла здалека,
Та й сіла на хаті
Зірки рахувати.
Не їла, не спала,
Всю ніч рахувала,
А вдосвіта збилась,
Зоря покотилась,
Упала додолу
На піжмурці в колу.
Ходить бусол по болоту
Просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
— Не піду!
Бусол каже:
— Заплачу.
Кидай грошик додолу,
А ти виходь з колу!
Сітка, вітка,
дуб, дубки –
поставали козаки,
Шабельками брязь –
вийди, князь.
Лічилки для дітей 2-3 років
Для малюків 2-3 років лічилки повинні бути простими та зрозумілими, з повторюваними словами й ритмічними звуками. Вони допомагають розвивати слух, пам’ять і увагу дитини, при цьому залишаються веселими та цікавими для найменших. Це чудовий спосіб зробити процес навчання ігровим.
Джибанець, воронець,
а хто вийде – молодець.
Рачки-павучки, по стежці ходили,
Своїми лапками, землю копали.
Хто швидше прибіжить, той цукерку з’їсть!
Два зайчика біленьких, стрибали по траві,
Хвостики пухнасті, вушка гострі.
Хто швидше стрибне, той моркву з’їсть!
Їжачок колючий, під деревом сидів,
Яблучка їв, на зиму готувався.
Хто швидше з’їсть, той яблуко візьме!
Сонечко, сонечко, заглянь у віконце,
Даруй нам тепло, та яскраве проміння.
Хто швидше покличе, того сонечко поцілує!
Квіточка маленька, у саду розцвіла,
Пелюстки розкрила, бджілок заманила.
Хто швидше прилетить, той нектар з’їсть!
Гулі, гулі –
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки –
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата –
такі очі,
як горщата.
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три –
то жмурити будеш ти!
Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.
Раз, два — Дерева.
Три,чотири — Вийшли звірі. П’ять, шість — Падолист.
Птахи в лісі, Дев’ять, десять— Це сунички Підвели червоні Личка.
Раз, два, три,
чотири, п’ять –
п’ять горобчиків летять,
Раз, два, три, п’ять –
йду четвертого шукать.
– На чому стоїш?
– На камені,
– Що п’єш?
– Квас
– Ану злови нас.
Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.
Йшла собака через міст –
чотири лапи,
п’ятий хвіст.
Лічилка “еники-беники” їли вареники
Лічилка «Еники-беники» є однією з найпопулярніших серед дітей і часто використовується в іграх та різноманітних розвагах.
Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!
Лічилки для дітей — це веселі, корисні ритуали, які дарують радість і навчають дітей основам лічби, уваги та слуху. Народні лічилки зберігають глибокі культурні традиції, короткі лічилки легко запам’ятовуються, популярні — вже давно стали улюбленими, а веселі викликають сміх і радість.
